СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРОЧИ́ТІСТЬ
, тості, ж.
Абстр. ім. до нарочи́тий 1
.
Іноді буває дівчина і скромна, і роботяща, і красива, однак, мов тінь, таїться в ній якась нарочитість, прихована закоханість у себе чи щось інше
(М. Стельмах)
;
Та косинка вельми пасувала до її смаглявого усміху. І воднораз у цій красивій недбалості .. не було й крихти нарочитості
(Ю. Мушкетик)
.