СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРОСТИ́ТИ
НАРО́ЩУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док.
1
.
що.
Давати можливість рости, з'являтися чому-небудь
.
– Скажи краще, чого ти сам досі не в патрулях? Спортсмен, статура яка... Для чого ж оті м'язи нарощуєш?
(О. Гончар)
;
Дзядзьо вважав, що чоловік мусить носити ремінь і не попускати його, щоби не дозволяти собі нарощувати живіт
(Т. Прохасько)
;
Семен черевце наростив собі
(Н. Рибак)
;
// 
кого, що.
Вирощувати в якійсь кількості
.
Всі працювали за шмат хліба і в місті, і в селі, доки не наростили худоби, не наробили техніки
(М. Циба)
.
2
.
що.
Приєднуючи, додаючи, добудовуючи до чого-небудь, збільшувати його в об'ємі, розмірі і т. ін
.
Коваль нагрівав і робив меншими чи більшими підкови, нарощував залізом лемеші, зашивав вісі
[осі],
що лопались на старих возах
(Т. Масенко)
;
– Я скільки пропонував наростити мур, підняти його на метр або й на два, а послухались?
(О. Гончар)
;
// 
Штучно створювати додатковий об'єм, довжину і т. ін. (волосся, вій, нігтів)
.
Я ще маю .. наростити двосантиметрові акрилові нігті
(І. Роздобудько)
;
Ірка-молдаванка .. могла наростити Кропиві відкоцане
[відрізане]
волосся
(І. Карпа)
;
// 
У стоматології – відновлювати пошкоджену коронку зуба або кісткову тканину за допомогою штучних матеріалів
.
Якщо відколюється досить великий шматочок, то стоматологам вже доводиться нарощувати зуб або ставити коронку
(із журн.)
;
Перед проведенням класичної імплантації зуба необхідно наростити кісткову тканину
(з навч. літ.)
.
3
.
що, перен.
Підсилювати, збільшувати що-небудь
.
– А ми ще міцніше стискаєм кулак, А ми, що не день, то нарощуєм силу
(І. Нехода)
;
Вогонь люто кинувся навздогiн, все нарощуючи свiй страшний темп
(В. Нестайко)
;
Українські металурги наростили обсяги виробництва
(з газ.)
.