СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРОСТИ́
НАРОСТА́ТИ
, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, росла́, ло́; док.
1
.
Виростати, з'являтися де-небудь
.
На кінських гривах наростав дивовижними китицями іній
(Н. Рибак)
;
– Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м'ясо
(Григорій Тютюнник)
;
Його ліва рука .. була тяжко обпечена. Шкіра наросла шкарубкими рубцями
(М. Руденко)
;
– Е-е-е-е, синку. Тут не в чарах справа – я себе виснажив важкими військовими вправами. У мене тоді отакенні м'язи наросли
(Ю. Логвин)
.
2
.
Виростати в якій-небудь кількості
.
На рівному таврійському степу проходило його життя, обсяжність і простір землі запали в свідомість, як дитинство, і місяць травень, коли наростає трава на сіно й на ліки
(Ю. Яновський)
;
Зараз саме час підкопати ґрунт, позбивати бур'ян, що наріс попід деревами, але йому нема коли навіть за лопату взятися
(М. Чабанівський)
;
// 
безос.
По тих купах наросло всякого бур'яну, трави, моху...
(Панас Мирний)
.
3
.
перен.
Збільшувати об'єм, кількість, силу вияву і т. ін
.
Чим далі відходила
[Тася]
від афіші, тим більше наростали в її душі хвилювання й цікавість
(Л. Дмитерко)
;
Хвиля все наростала й наростала. Вона вже сягала у височінь п'ятиповерхового будинку
(В. Кучер)
;
Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись
(Ю. Збанацький)
;
Коли один із вояків не виконав якогось безглуздого наказу .. і мав бути суджений наглим судом, кипіння наросло до краю
(О. Лисяк)
.
4
.
Нагромаджуватися в якій-небудь кількості (про проценти, гроші і т. ін.)
.
– Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки...
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Гроші .. зложіть у банку в Сиготі. Се, певно, великі гроші, то з них наросте великий процент
(І. Франко)
.