СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НА́РОСТЕНЬ
, сня, ч.
Те саме, що на́ріст.
В селі тихо-тихо, тільки іноді сколихнеться тінь молодого деревця та між гіллям, розсипаючись, зашерехтить наростень паморозі
(М. Стельмах)
;
Задумливо відколупнув
[Свамі]
смолистий наростень на кедровому стовбурі, понюхав
(О. Бердник)
;
* У порівн.
На худому сірому обличчі .. буряковий ніс здіймався, мов потворний наростень
(І. Цюпа)
.