СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРО́ЗХВАТ
, присл., розм.
1
.
Намагаючись перехопити, узяти кого-, що-небудь раніше за інших
.
Нарозхват беруться газети, що пахнуть ще свіжою фарбою
(М. Шеремет)
;
Дешеве начиння хитрого хазарина
[хозарина]
купували нарозхват
(І. Білик)
.
2
.
у знач. присудка.
Мати великий попит, бути потрібним, необхідним
.
Всі гості, що прибули на свято до Севастополя, нарозхват
(В. Кучер)
;
Зосі Дмитрівні приємно, що її Петро Дем'янович нарозхват, що його поважають підлеглі, товариші по службі
(О. Гончар)
;
Ганька теж має ґешефт: її яйця – нарозхват!
(Г. Тарасюк)
.