СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРО́ЗТІЖ
, присл., рідко.
Те саме, що на́встіж.
Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей
(М. Коцюбинський)
;
Дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно нарозтіж
(О. Теліга)
;
Всі вікна в просторій кімнаті були відчинені нарозтіж
(П. Гуріненко)
.