СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРО́ЗТВІР
, присл., рідко.
Те саме, що на́встіж.
Герцик зі своїми щасливо проскакують у Батурин. Перед ними нарозтвір відчиняють браму
(Б. Лепкий)
;
Нарозтвір стояли ворота в сараях та по загонах, в конюшнях та в кошарах. Худоба повиходила й бродила по подвір'ю
(А. Головко)
;
Він злякано подивився на неї, прислухаючись до хати, двері якої були відчинені нарозтвір
(М. Стельмах)
;
Ввійшли
[хлопці]
безперешкодно до ченцевої кімнати, що стояла нарозтвір
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.