СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАРОДОЛЮ́БНИЙ
, а, е.
Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього
.
Народолюбний учитель шкіл став на заваді різним прислужникам та чиновникам
(із журн.)
;
// 
В основу якого покладено народолюбство
.
Сей парламент сільський.., цей зразок мого народолюбного ідеалу викидає на смітник старого свого слугу
(Г. Хоткевич)
;
Стара Україна мусіла зійти зо світу, поховати старі свої політичні вольності, щоб на новому історичному ґрунті зросло таке поважне явище культурне, як народолюбна Квітчина творчість
(М. Зеров)
;
Вихована в дусі народолюбних традицій свого батька, вона
[Старицька-Черняхівська]
близько зійшлася замолоду з Лесею Українкою, поділяла її радикалізм і громадську мужність
(Б. Антоненко-Давидович)
.