СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРО́ДНИЦТВО
, а, с., іст.
Ідеологія та суспільно-політичний рух різночинної інтелігенції Російської імперії в 60–80-х рр. XIX ст., яка обстоювала ідеї селянської демократії та переходу до соціалізму через селянську громаду, не проходячи капіталізму
.
В 1860-х роках українофільство припадає у часи великоруського народництва, котре зачалося разом з реформою скасування кріпацтва
(І. Нечуй-Левицький)
;
Народництво мало помітний вплив на українських письменників другої половини ХІХ ст.: Панаса Мирного, М. Коцюбинського, І. Карпенка-Карого, П. Грабовського, І. Манжуру та інших
(з наук.-попул. літ.)
;
Народництво в Україні виникло вслід за народницькою течією в Росії, проте українські представники приділяли більше уваги просвітницько-культурній роботі
(з навч. літ.)
.