СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРО́ДЖЕНИК
, а, ч., розм.
Людина в день її іменин; іменинник
.
Полотном покривали народженика під час хрещення, а згодом шили йому з нього білизну або замотували після купання
(з публіц. літ.)
;
У свій ювілей народженик говорив мало, а більше з посмішкою слухав побажання гостей
(з газ.)
.