СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРО́ДЖЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до народи́ти 1, 2
.
Він скидався на народженого в клітці тигра, який уперше побачив кров
(З. Тулуб)
;
Олеся тримає на руках сповиток iз щойно народженим хлопчиком десятикласницi
(В. Яворівський)
;
У дворі бігала дітлашня, народжена рабинями – напівгола, брудна, але, як і всі діти, галаслива та непосидюча
(В. Чемерис)
;
Народжене у муках слово Запам'ятається чи ні?
(Л. Дмитерко)
;
// 
наро́джено, безос. пред.
Я – чоловік. Такий, яким мене було народжено двадцять дев'ять років тому
(Л. Денисенко)
.
2
.
у знач. ім. наро́джений,
ного,
ч.; наро́джена,
ної,
ж.
Людина, яка щойно або недавно народилася; дитина (у 1 знач.)
.
Бажаючи побачити народжену, кинулася
[попадя]
в дитячу
(Панас Мирний)
;
Ступивши на долівку босими ногами, вона обіруч вхопила народженого, притисла до грудей і повернулась, щоб іти з хати
(С. Васильченко)
.
3
.
у знач. прикм., для чого, ким, перен.
Признач., створений для чого-небудь
.
Він належав до тієї категорії людей на селі, які вважають себе народженими для різних виборних посад
(І. Кириленко)
;
Ці люди не позбулися вродженої пошани до краси, властивої нації, народженій для мистецтва
(І. Багряний)
;
Лозовий іноді думав про те, що Дмитро Іванович народжений бути не практиком, а пропагандистом
(М. Руденко)
;
Людина, власне, як і все живе, народжена задля того, аби перебувати в русі, якщо не фізичному, то духовному напевно
(І. Роздобудько)
.
4
.
у знач. прикм.
Який народився (у 2 знач.)
.
У великій краплині роси, що зібралась за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок
(Є. Гуцало)
;
Його захопило оранжеве полум'я щойно народженого сонця, яке баламутило душу, мозок і тіло
(П. Загребельний)
.