НАРО́ДЖЕНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до народи́ти 1, 2

Він скидався на народженого в клітці тигра, який уперше побачив кров

(З. Тулуб)

;

Олеся тримає на руках сповиток iз щойно народженим хлопчиком десятикласницi

(В. Яворівський)

;

У дворі бігала дітлашня, народжена рабинями – напівгола, брудна, але, як і всі діти, галаслива та непосидюча

(В. Чемерис)

;

Народжене у муках слово Запам'ятається чи ні?

(Л. Дмитерко)

;

наро́джено, безос. пред.

Я – чоловік. Такий, яким мене було народжено двадцять дев'ять років тому

(Л. Денисенко)

у знач. ім. наро́джений,

ного,

ч.; наро́джена,

ної,

ж.

Людина, яка щойно або недавно народилася; дитина (у 1 знач.)

Бажаючи побачити народжену, кинулася

[попадя]

в дитячу

(Панас Мирний)

;

Ступивши на долівку босими ногами, вона обіруч вхопила народженого, притисла до грудей і повернулась, щоб іти з хати

(С. Васильченко)

у знач. прикм., для чого, ким, перен.

Признач., створений для чого-небудь

Він належав до тієї категорії людей на селі, які вважають себе народженими для різних виборних посад

(І. Кириленко)

;

Ці люди не позбулися вродженої пошани до краси, властивої нації, народженій для мистецтва

(І. Багряний)

;

Лозовий іноді думав про те, що Дмитро Іванович народжений бути не практиком, а пропагандистом

(М. Руденко)

;

Людина, власне, як і все живе, народжена задля того, аби перебувати в русі, якщо не фізичному, то духовному напевно

(І. Роздобудько)

у знач. прикм.

Який народився (у 2 знач.)

У великій краплині роси, що зібралась за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок

(Є. Гуцало)

;

Його захопило оранжеве полум'я щойно народженого сонця, яке баламутило душу, мозок і тіло

(П. Загребельний)