НАРО́Д
, у, ч.
1
. Загальна назва різних форм етнічних спільнот (плем'я, народність, нація); етнос
. Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ”
(Леся Українка)
;Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі!
(М. Рильський)
;І стріха, і “ставок, і млинок, і вишневенький садок” – все це відійшло, все це – колись, та – трясця його матері! – не тикайте цим народові у вічі, він сам знає, куди йому цей садок, цю стріху притулити!
(Остап Вишня)
;Митцю не треба нагород, Його судьба нагородила, Коли в людини є народ, Тоді вона уже людина
(Л. Костенко)
;Які тільки народи не стикалися на цих рівнинах. Кіммерійці, скіфи, меоти, сармати, синди...
(Д. Білий)
.2
. Населення держави в цілому, незалежно від національності; жителі країни
. Народ хоче спокою, а не чужих земель, які не дають йому ні радості, ні хліба
(Р. Іваничук)
;Незалежна самостійна демократична держава може забезпечити народу гідне життя, економічне, соціальне й культурне піднесення, сприяти поступу, прогресу країни, її участі в розвитку цивілізації
(з публіц. літ.)
.3
. тільки одн.
Основна трудова частина населення країни (на противагу соціальним верхам)
. Відчував
[Данило]
кривду, що простому народові діялася. Брала його досада, що князі чи вельможі своїми коромолами кривду цю ще дошкульнішою робили(Б. Лепкий)
;В земельних справах комісія, вибрана на останній сесії Центральної Ради, вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу
(В. Винниченко)
.4
. тільки одн.
Узагалі люди, перев. у великій кількості
. Аж гуде, З усіх усюд народу йде
(Т. Шевченко)
;В кімнаті, де я працював, було страшенно тісно (жило багато народу)
(М. Хвильовий)
;Навколо море народу, якого безупинно прибуває. Кожухи й вишивки мішаються й переливають у соняшнім сяйві, як свіжі барви маляра на полотнищі
(У. Самчук)
;В човен, коли він торкнувся води, почало стрибати багато народу
(В. Собко)
;Збори саме починалися. Народу – як бджіл в улию
[улику]
(І. Керницький)
;//
Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне в поведінці, зовнішності і т. ін
.Коло плугів працює веселий народ
(Ю. Яновський)
.Вели́ке пересе́лення наро́дів
див.
пересе́лення
;Во́рог наро́ду
див.
во́рог
;Отці́ наро́ду
див.
оте́ць
;Слуга́ наро́ду
див.
слуга́
;Ході́ння в наро́д
див.
ході́ння
.○
(1)
У наро́ді,
у знач. присл.
– серед населення
.Тим часом в народі пішла чутка про волю
(І. Нечуй-Левицький)
;В народі ця місцевість відома під назвою Вись
(С. Добровольський)
;З малих літ чули вони про запорожців, адже про них у народі говорили тільки з пошанівком, як про лицарів-захисників, воїнів від Бога
(В. Чемерис)
.