НАРКОТИ́ЧНИЙ
, а, е.
1
. Стос. до наркотику та наркозу
. Наркотичні речовини атрофують мозок, руйнують клітини крові, зумовлюють розвиток злоякісних пухлин
(з наук.-попул. літ.)
;Наркотичні аналгетики змінюють психічну оцінку відчуття болю, забезпечують тимчасове полегшення без м'язового розслаблення й порушення збудливості рецепторного апарату
(з навч. літ.)
;//
Який містить у собі наркотик
.Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою
(М. Коцюбинський)
;Згадуваний уже аптекар .. був у досить тісних взаєминах із Немиричем, оскільки виготовляв для нього наркотичні зілля та пігулки
(Ю. Андрухович)
;//
Спричинений дією наркотиків
.Перед смертю Маргарита лікувалася від депресії. Ще перед тим – від наркотичної залежності
(Н. Сняданко)
;Експрес-діагностування наркотичного сп'яніння є нагальною потребою правоохоронних органів
(з газ.)
.2
. перен.
Який сильно діє на органи чуття, п'янить, збуджує (перев. про запахи)
. Бруньки на волоських горіхах вже набубнявіли й розливали наркотичний аромат
(І. Нечуй-Левицький)
;Ллється аромат гарячий, наркотичний З п'янючих тубероз, розкішних орхідей
(А. Кримський)
.