СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРКОТИ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до наркотику та наркозу
.
Наркотичні речовини атрофують мозок, руйнують клітини крові, зумовлюють розвиток злоякісних пухлин
(з наук.-попул. літ.)
;
Наркотичні аналгетики змінюють психічну оцінку відчуття болю, забезпечують тимчасове полегшення без м'язового розслаблення й порушення збудливості рецепторного апарату
(з навч. літ.)
;
// 
Який містить у собі наркотик
.
Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою
(М. Коцюбинський)
;
Згадуваний уже аптекар .. був у досить тісних взаєминах із Немиричем, оскільки виготовляв для нього наркотичні зілля та пігулки
(Ю. Андрухович)
;
// 
Спричинений дією наркотиків
.
Перед смертю Маргарита лікувалася від депресії. Ще перед тим – від наркотичної залежності
(Н. Сняданко)
;
Експрес-діагностування наркотичного сп'яніння є нагальною потребою правоохоронних органів
(з газ.)
.
2
.
перен.
Який сильно діє на органи чуття, п'янить, збуджує (перев. про запахи)
.
Бруньки на волоських горіхах вже набубнявіли й розливали наркотичний аромат
(І. Нечуй-Левицький)
;
Ллється аромат гарячий, наркотичний З п'янючих тубероз, розкішних орхідей
(А. Кримський)
.