НАРКО́ТИК

, у, ч.

Сильнодійна речовина, яка збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини й викликає фізичну і/або психічну залежність

– Я почав курити його

[гашиш]

.. Бо світ збудований таким ідіотським чином, що сприйняти його, який він насправді є, можливо тільки за допомогою наркотику

(В. Підмогильний)

;

Доктор Темір нервово тре гарячого лоба. Уже кілька ночей не спить. Не допомагають наркотики, що він їх вживає щодня

(В. Гжицький)

;

– Ви вжили наркотики? – ледь чутно прошелестіло в трубці. – Я випила звичайне снодійне, знаєте, в нас тепер у всіх нерви...

(А. Михайленко)

;

Проникаючи в клітину, молекула наркотика здатна вбудовуватися в ланцюжок біосинтезу, порушуючи нормальну життєдіяльність клітини

(з наук.-попул. літ.)

;

Завдяки знеболювальному ефекту наркотики використовують під час лікування тяжкохворих людей

(з навч. літ.)

△

(1)

Важки́й нарко́тик

–

наркотична речовина (кокаїн, героїн і т. ін.), що зумовлює швидке фізичне звикання й залежність від неї та згубно діє на організм людини

Залежність від важких наркотиків може розвинутися вже після першого приймання

(з наук.-попул. літ.)

;

Будь-який важкий наркотик спричиняє різноманітні психічні відхилення, зокрема роздвоєння особистості, деградування

(з навч. літ.)

;

Вона не певна, що Родька замість димедролу не посадив її на “важкий” наркотик, щоб тримати в руках. Хто-хто, а він-бо знає, як легко маніпулювати хворою людиною!

(Г. Тарасюк)

;

(2)

Легки́й нарко́тик

–

наркотична речовина, що поступово зумовлює психологічну залежність і негативно впливає на центральну нервову систему

– Скажіть, ви що, справді п'єте горілку і вживаєте легкі наркотики?

(С. Жадан)

;

Якщо людина тривалий час уживає легкі наркотики, то в неї розвивається психологічна й фізична залежність від них

(із журн.)

;

До легких наркотиків належать гашиш і марихуана

(з газ.)