НАРКО́З
, у, ч.
1
. Штучно зумовлена втрата чутливості якого-небудь органа або стан штучного сну з повною втратою чутливості та свідомості
. – Щоб запобігти зрушенню мозку, мені довелося тримати вас чотири доби під наркозом
(Ю. Смолич)
;– Побоююся за нашого неоперованого. Серце в нього здає. А попереду ж наркоз
(Ю. Бедзик)
;У дитинстві він багато разів перебував під наркозом – то йому оперували апендицит, то витягали якийсь дрючок із стегна, на який він наштрикнувся, то ще щось
(І. Роздобудько)
.2
. Наркотичний засіб, що спричиняє такий стан
. Узяла шприц і ампулку того наркозу, що його животворну силу щойно відчула вже на собі. Впорснувши наркоз, Сахно ще сіла перепочити
(Ю. Смолич)
;Він потрапляє в лікарню, нюхає наркоз
(Григорій Тютюнник)
;Післяопераційний період, коли втрачає силу наркоз, для хворих не менш важкий, ніж процес самого хірургічного втручання
(з газ.)
.△
(1)
Зага́льний нарко́з
– штучно спричинений стан сну зі втратою свідомості та больового відчуття
.Операція мала бути тривалою й важкою, тому застосовувався не місцевий, а загальний наркоз
(М. Дашкієв)
;(2)
Місце́вий нарко́з
– штучно викликана втрата больової чутливості якого-небудь органа
.Широко застосовуваним у сучасній медицині є місцевий наркоз, адже локальне знеболювання має значно менше протипоказань і побічних ефектів
(із журн.)
.