СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРКО́З
, у, ч.
1
.
Штучно зумовлена втрата чутливості якого-небудь органа або стан штучного сну з повною втратою чутливості та свідомості
.
– Щоб запобігти зрушенню мозку, мені довелося тримати вас чотири доби під наркозом
(Ю. Смолич)
;
– Побоююся за нашого неоперованого. Серце в нього здає. А попереду ж наркоз
(Ю. Бедзик)
;
У дитинстві він багато разів перебував під наркозом – то йому оперували апендицит, то витягали якийсь дрючок із стегна, на який він наштрикнувся, то ще щось
(І. Роздобудько)
.
2
.
Наркотичний засіб, що спричиняє такий стан
.
Узяла шприц і ампулку того наркозу, що його животворну силу щойно відчула вже на собі. Впорснувши наркоз, Сахно ще сіла перепочити
(Ю. Смолич)
;
Він потрапляє в лікарню, нюхає наркоз
(Григорій Тютюнник)
;
Післяопераційний період, коли втрачає силу наркоз, для хворих не менш важкий, ніж процес самого хірургічного втручання
(з газ.)
.
(1)
 
Зага́льний нарко́з
штучно спричинений стан сну зі втратою свідомості та больового відчуття
.
Операція мала бути тривалою й важкою, тому застосовувався не місцевий, а загальний наркоз
(М. Дашкієв)
;
(2)
 
Місце́вий нарко́з
штучно викликана втрата больової чутливості якого-небудь органа
.
Широко застосовуваним у сучасній медицині є місцевий наркоз, адже локальне знеболювання має значно менше протипоказань і побічних ефектів
(із журн.)
.