НА́РІСТ
, на́росту, ч.
1
. Хворобливе, ненормальне потовщення якої-небудь частини організму людини, тварини, рослини
. Загуділи дуплаві липи. Їхня потріскана, з наростами кора схожа на старі соти
(М. Стельмах)
;Батько витирає об ковальський фартух порепані, в крем'янистих наростах мозолів руки
(М. Руденко)
;Кінь мав два ґанджі – наріст на задній лівій нозі вище коліна й вавку на шиї, котра то засихала, то знову сочилася сукровицею
(Ю. Мушкетик)
.2
. Те, що наросло, нашарувалося, утворилося на поверхні чого-небудь
. Віти смерек набирають снігові нарости, гнуться
(У. Самчук)
;Вони обоє минають розкішну чашу басейну, посеред якої на снігу замерзає окільцьована чавунна змія. Влітку з її пащі високо підіймається водограй, а тепер її забили нарости криги
(М. Стельмах)
.