СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАРІЗА́ТИ
НАРІ́ЗУВАТИ
, ую, уєш, НАРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док.
1
.
що, чого.
Розділяти що-небудь різальним інструментом на частини, шматки (перев. у якій-небудь кількості)
.
Льотчик .. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню
(О. Гончар)
;
Іван посунув свічник ближче і взявся нарізувати папір
(Б. Левін)
;
[
Слуга Ламаха
:]
Води, води нагрійте в баняку якім, Готуйте мазі, полотно нарізуйте, Скубіть овечу вовну, наготуйте ще Тугих пов'язок
(А. Содомора, пер. з тв. Арістофана)
;
Діди нарізали мені кавунів з п'ять, а я голодний накинувся та й ухопив усе, що було нарізано
(з переказу)
;
Нарешті Оксана зняла із вогнища казанок, поставила його на рушник і нарізала кілька окрайців хліба
(Д. Білий)
.
2
.
що, чого.
Зрізуючи або розрізуючи, заготовляти, виготовляти яку-небудь кількість чогось
.
Було, як прийде Маковія, так дівчата – наче бджола та, до діда на город: наріжуть маківок по здоровенному снопу, та й до водосвяття
(О. Кониський)
;
Князь махнув на садовника
[садівника]
і звелів нарізати великий пучок пахучих троянд
(І. Нечуй-Левицький)
;
Антон із сином відрізав дишло, нарізав на ящик дощок, відкинув убік пилку
(С. Чорнобривець)
;
Ранком наступного дня він нарізав цілий оберемок прутиків з вільхи, осокора та верби, застругав з грубшого кінця, щоб легко було в землю стромляти, скинув черевики і побрів у мочариння
(К. Гриб)
.
3
.
перев. док., кого.
Ріжучи, убивати на м'ясо яку-небудь кількість птахів, тварин
.
Вони звеліли нарізати курей, зварити суп, спекти печеню
(І. Нечуй-Левицький)
;
Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя
(І. Франко)
;
– Ми там усе з Ілією прилагодили: закололи безрогу (свиню), нарізали качок, я привезла з міста п'ятдесят буханців хліба і сто булок
(О. Кобилянська)
;
Марко зауважив, що, перш ніж забивати порося, треба розшукати сіль .. Краще курей нарізати, їх швидше поїсти можна
(Григорій Тютюнник)
;
І кабанів наколов
[Панько]..,
і телят нарізав
(Ю. Збанацький)
.
4
.
що.
Робити різьбу, наріз і т. ін. на чому-небудь
.
Він зібрав інструменти, постояв трохи, слідкуючи, як Манченко нарізає ранти
(В. Петльований)
;
Різьбу можна нарізувати не тільки на циліндричній, але й на конічній поверхні деталей
(з навч. літ.)
;
Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок
(А. Іщук)
;
Гена один з небагатьох у класі вільно почувається за токарним верстатом, навіть коли треба нарізати цю кляту внутрішню різьбу
(Г. Усач)
.
5
.
що.
Виділяти ділянку землі
.
Миттю нарізайте йому ще десятин двадцять, будуйте новий будинок і збирайте по десять пудів з душі на піддержку!
(Остап Вишня)
;
Тут городовикам на краще повернулося. З фондів по клаптику землі роздали, плани почали нарізувати
(С. Добровольський)
;
– Ваші помічники нарізують садиби понад ґрунтом заводу
(Іван Ле)
;
Незадоволена залишилась
[Вінцусиха]:
чому їй тільки на трьох душ нарізали землю
(І. Муратов)
.
6
.
що.
Робити борозну, канавку для садіння рослин або для інших потреб
.
Регулюючи відстань між крилами підгортальника, можна нарізати борозни з потрібною шириною, а далі висаджувати бульби вручну
(з наук.-попул. літ.)
.
7
.
що.
Залишати на тілі болючий слід або спричиняти біль натиранням, надавлюванням і т. ін
.
Тугий корсет надавлював молоде тіло, нарізав болючі рубці на ніжній дівочій шкірі
(із журн.)
.
8
.
тільки недок., перен., розм.
Із захопленням, енергійно грати на музичних інструментах
.
За поставцем горілки В шинку нарізують тобі Цимбали, кобзи і сопілки
(П. Гулак-Артемовський)
;
// 
що.
Енергійно, з захопленням виконувати на музичному інструменті що-небудь
.
Молодий парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака
(Г. Коцюба)
;
Максим дуже зручно нарізував польочку “Свині в ріпі, свині в ріпі, ой, годино моя”, а дівчатка дрібненько точились довкруги своїми босими .. ногами
(У. Самчук)
.
(1)
 
Нарі́зати (утя́ти) сі́чки
зробити щось недоречне, безглузде; допустити грубі помилки при здійсненні чогось
.
Ну, вже утяв ти нам січки: Є чим пом'янути!
(П. Гулак-Артемовський)
;
Дорош .. шепнув Оксенові на вухо: – Чує моє серце – наріже він січки. Наглядай там за ним
(Григорій Тютюнник)
.