НАРІЗА́ТИ

див.

нарі́зувати

НАРІ́ЗУВАТИ

, ую, уєш, НАРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док.

що, чого.

Розділяти що-небудь різальним інструментом на частини, шматки (перев. у якій-небудь кількості)

Льотчик .. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню

(О. Гончар)

;

Іван посунув свічник ближче і взявся нарізувати папір

(Б. Левін)

;

[

Слуга Ламаха

Води, води нагрійте в баняку якім, Готуйте мазі, полотно нарізуйте, Скубіть овечу вовну, наготуйте ще Тугих пов'язок

(А. Содомора, пер. з тв. Арістофана)

;

Діди нарізали мені кавунів з п'ять, а я голодний накинувся та й ухопив усе, що було нарізано

(з переказу)

;

Нарешті Оксана зняла із вогнища казанок, поставила його на рушник і нарізала кілька окрайців хліба

(Д. Білий)

що, чого.

Зрізуючи або розрізуючи, заготовляти, виготовляти яку-небудь кількість чогось

Було, як прийде Маковія, так дівчата – наче бджола та, до діда на город: наріжуть маківок по здоровенному снопу, та й до водосвяття

(О. Кониський)

;

Князь махнув на садовника

[садівника]

і звелів нарізати великий пучок пахучих троянд

(І. Нечуй-Левицький)

;

Антон із сином відрізав дишло, нарізав на ящик дощок, відкинув убік пилку

(С. Чорнобривець)

;

Ранком наступного дня він нарізав цілий оберемок прутиків з вільхи, осокора та верби, застругав з грубшого кінця, щоб легко було в землю стромляти, скинув черевики і побрів у мочариння

(К. Гриб)

перев. док., кого.

Ріжучи, убивати на м'ясо яку-небудь кількість птахів, тварин

Вони звеліли нарізати курей, зварити суп, спекти печеню

(І. Нечуй-Левицький)

;

Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя

(І. Франко)

;

– Ми там усе з Ілією прилагодили: закололи безрогу (свиню), нарізали качок, я привезла з міста п'ятдесят буханців хліба і сто булок

(О. Кобилянська)

;

Марко зауважив, що, перш ніж забивати порося, треба розшукати сіль .. Краще курей нарізати, їх швидше поїсти можна

(Григорій Тютюнник)

;

І кабанів наколов

[Панько]..,

і телят нарізав

(Ю. Збанацький)

що.

Робити різьбу, наріз і т. ін. на чому-небудь

Він зібрав інструменти, постояв трохи, слідкуючи, як Манченко нарізає ранти

(В. Петльований)

;

Різьбу можна нарізувати не тільки на циліндричній, але й на конічній поверхні деталей

(з навч. літ.)

;

Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок

(А. Іщук)

;

Гена один з небагатьох у класі вільно почувається за токарним верстатом, навіть коли треба нарізати цю кляту внутрішню різьбу

(Г. Усач)

що.

Виділяти ділянку землі

Миттю нарізайте йому ще десятин двадцять, будуйте новий будинок і збирайте по десять пудів з душі на піддержку!

(Остап Вишня)

;

Тут городовикам на краще повернулося. З фондів по клаптику землі роздали, плани почали нарізувати

(С. Добровольський)

;

– Ваші помічники нарізують садиби понад ґрунтом заводу

(Іван Ле)

;

Незадоволена залишилась

[Вінцусиха]:

чому їй тільки на трьох душ нарізали землю

(І. Муратов)

що.

Робити борозну, канавку для садіння рослин або для інших потреб

Регулюючи відстань між крилами підгортальника, можна нарізати борозни з потрібною шириною, а далі висаджувати бульби вручну

(з наук.-попул. літ.)

що.

Залишати на тілі болючий слід або спричиняти біль натиранням, надавлюванням і т. ін

Тугий корсет надавлював молоде тіло, нарізав болючі рубці на ніжній дівочій шкірі

(із журн.)

тільки недок., перен., розм.

Із захопленням, енергійно грати на музичних інструментах

За поставцем горілки В шинку нарізують тобі Цимбали, кобзи і сопілки

(П. Гулак-Артемовський)

;

що.

Енергійно, з захопленням виконувати на музичному інструменті що-небудь

Молодий парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака

(Г. Коцюба)

;

Максим дуже зручно нарізував польочку “Свині в ріпі, свині в ріпі, ой, годино моя”, а дівчатка дрібненько точились довкруги своїми босими .. ногами

(У. Самчук)

◇

(1)

Нарі́зати (утя́ти) сі́чки

–

зробити щось недоречне, безглузде; допустити грубі помилки при здійсненні чогось

Ну, вже утяв ти нам січки: Є чим пом'янути!

(П. Гулак-Артемовський)

;

Дорош .. шепнув Оксенові на вухо: – Чує моє серце – наріже він січки. Наглядай там за ним

(Григорій Тютюнник)