НА́РІ́ВНІ
, присл.
1
. На одному рівні, на одній лінії з ким-, чим-небудь і т. ін
. Тінь Попенкова .. колишеться нарівні з тінню Петровою
(Панас Мирний)
;Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації
(О. Гончар)
;Нарівні із землею виднілися вікна, заволочені чимось темним
(Ю. Винничук)
.2
. Так само, однаково, на рівних правах і т. ін. з ким-, чим-небудь
. Коли б хто раніше сказав їй, що вона зможе іти нарівні із озброєними чоловіками в горах, .. навряд чи повірила б Ружена в те, що в неї знайдуться такі сили
(С. Скляренко)
;Пишаючись, нарівні з панами пив
[Терентій]
запіканку, зварену на перці(М. Стельмах)
;Дмитра любили: втратив у боях сина, сам поранений, а воював нарівні з молодими і здоровими, на валах спав, їв із спільного котла
(В. Малик)
;//
На рівні частини, порівну
.Йому хотілося в війні зразу ж поділяти з союзниками все нарівні – і кров, і піт, і злигодні
(О. Довженко)
;Майже нарівні з молодими хильнув і Глоба
(Г. Колісник)
.