СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРИВА́ТИ
2
, а́є, недок., НАРВА́ТИ, ве́, док.
Запалюючись, утворювати нарив
.
Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані
(С. Скляренко)
;
Прострелена рука то рубцювалася, а то знов починала боліти й наривать
(Л. Кононович)
;
– Дома ж було, чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав'язую
(А. Тесленко)
;
// 
безос.
– Та тут дівчина розрізала ногу. В лікарню зразу не принесли, воно й нарвало так, що ходити вже їй не можна
(О. Копиленко)
;
Скабку так-таки всю й не вийняв – маленький кінчик лишився. І потім довго боліло. Добре, що хоч не нарвало
(В. Нестайко)
.