СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРА́З
, присл.
1
.
Раптом, ураз, несподівано, зненацька
.
Вона заховувалася, як лиш можливо тихо. Нараз зачула вистріл
(О. Кобилянська)
;
Нараз із-за частоколу з гиканням вилетіло півсотні козаків з піднятими догори шаблюками
(Олесь Досвітній)
;
Нараз коло Бабієвого тину показалася висока Юхимова постать і жвавий оклик: – Здрастуйте!..
(С. Добровольський)
;
Надія поверталася із заводу наче на крилах. Перед нею мовби нараз освітилось багато темного у її власному задумі
(Яків Баш)
;
Нараз чує Марійка ніби грім. Раз, другий. Стріляють з гармат
(У. Самчук)
.
2
.
Разом, одночасно
.
– Погана це людина, цей твій тесть, препогана. Як та лисиця в казці, що дибає нараз за двома зайцями
(Юліан Опільський)
;
В Яреми теж зашуміло у голові, перед очима пливли барвисті кола, і наче сто чоловік нараз гукали над його вухом
(П. Кочура)
;
Хотілося плакати, сміятися, кричати .. – все нараз
(Любко Дереш)
.
3
.
Зараз же, відразу, зразу
.
Як довідався
[Юрішко]
в додаток, що у нього в хаті Марусяк гостив, – нараз дивно якось посмирнів і затих
(Г. Хоткевич)
;
Якісь картини, з давна й теперішності, перепливають і мішаються в голові. Нараз, коли затуляю очі, бачу картину з посліднього
[останнього]
року
(О. Кобилянська)
;
Кров шугнула до голови й нараз відхлинула
(В. Козаченко)
.