СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРА́ДУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, док., перев. із запереч. [S]не[/S].
Досхочу, вволю порадуватися
.
Гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя, жалкували, що безталанній Хіврі не довелося й нарадуватися тим несподіваним щастям
(Панас Мирний)
;
– Ні, ні, Надійко! Не клади мене в ліжко. – Я довго чекала, щоб почути таке. Я ждала, щоб наші війська вступили на ворожу землю. Дай мені нарадуватись
(Д. Ткач)
;
// 
Радуючись, задовольнитися
.
Дождала стара невістки, не нарадується: яка ж то до неї щира та покірна!
(Марко Вовчок)
;
Яринка не нарадується своїми дівчатами
(В. Кучер)
;
Галина Степанівна, яка найбільше любила квіти, поставила до себе пролісок, нюхала, щиро дивувалася, раділа і не могла нарадуватись
(В. Близнець)
.