СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАЛА́ЯНИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. пас. до нала́яти.
– Хоч і похила хатина, та свій куток; хоч і поганенька господарка, та не налаяна, не осуджена! – завважила Горпина
(Л. Яновська)
;
Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка...
(С. Васильченко)
.