НАЛА́МУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1
. Призвичаюватися до чого-небудь, набувати навичок у чомусь
. Має він .. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів
(С. Васильченко)
;Зіна, що вже добре наламалась у панських покоях, чула своїм нутром моє мужицьке походження і не поспішала, як іншим, прислужувати мені за столом
(Б. Антоненко-Давидович)
;Коваль іноді вмів таки вплести модне слівце; наламався в цьому, бувши ще в Полтаві
(М. Рильський, пер. з тв. М. Гоголя)
.2
. тільки 3 ос.
Змінюватися щодо тембру й діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос)
. Голос
[юнака]
уже наламується на баритон(І. Микитенко)
.