НАЛАДНО́ВАНИЙ

, а, е, діал.

Дієпр. пас. до наладнува́ти.

Б'юїк наш стоїть уже наладнований для подальшої їзди

(О. Гончар)

;

Люди обжались. Заскрипіли вози, замотали головами круторогі, здержуючи з гори високі, мов хати, хури, наладновані золотими снопами

(М. Коцюбинський)

у знач. прикм.

Який наладнувався, налаштувався на що-небудь

Всміхався

[Іванів дядько]

зі стіни, і чи від того світла, чи був Іван так наладнований, те обличчя раптом ожило перед ним

(Валерій Шевчук)