НАКУ́РЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., НАКУРИ́ТИСЯ, урю́ся, у́ришся, док., чого і без дод.
Багато, досхочу курити (див. кури́ти
. 1
1)Накурювалися
[курці]
про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш вільну хвилину(Ю. Шовкопляс)
;Вишивала, дарувала Візерунчатий кисет. Щоб пригадував
[боєць]
щоранку. Накурившись табаку, Красну дівку-подолянку(М. Шпак)
;Одна біда, накуритись безсилий, пару раз смикну бичка, і кашель додушує
(Є. Пашковський)
;//
розм.
Курячи певні речовини, досягати стану наркотичного сп'яніння; обкурюватися
.Більшість меломанів до початку шоу вже так якісно напивалася чи накурювалася, що здавалося, їй було байдуже, вийде зараз на сцену RAMMSTEIN чи Павло Дворський
(І. Карпа)
;Коли ж він грав веселої, .. то ще й реготали
[слухачі],
наче турки, що накурились опію(О. Ільченко)
;Накурившись різної гидоти, він їхав на машині з подружкою, теж обкуреною
(А. Кокотюха)
.