СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАКУПУВА́ТИ
НАКУПО́ВУВАТИ
, ую, уєш, рідко НАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. наку́плять; НАКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. НАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, чого.
Купувати в якій-небудь кількості
.
Накупали
[люди]
хліба, щоб було чим .. посіяти
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Решту того дня Тессі згайнувала у специфічно жіночих турботах: никала по магазинах, накуповуючи всілякий дріб'язок, побувала в перукаря, зайшла до кравчині
(М. Дашкієв)
;
Чоловік накупував досить хліба і всього, що йому душа забагла
(з казки)
;
Накупили І краму й пива наварили, Не довелося тілько пить
(Т. Шевченко)
;
– Зараз усього накупуємо та й заходимося варити
[пиво]
(Марко Вовчок)
;
– Знаєш що, Уласе, – каже Юрко, – вертаймось ми додому з цими грiшми та поставимо собi здоровi доми, накупимо волiв та коней та будемо господарювать
(І. Нечуй-Левицький)
;
Такий апетит до життя раптом збудився, збожеволіти можна. Накупляв ялинкових цяцьок, хоч у нас торішніх досить
(В. Дрозд)
.