СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НА́ДИТИ
, джу, диш; наказ. сп. надь; недок.
1
.
кого чим і без дод.
Приваблювати до себе, манити (у 2 знач.)
.
[
Малахій
:]
І надили, і спокушали велехитро, що є у вас їсти й пити, .. мило духовите, гігієна, шоколад...
(М. Куліш)
;
Сам колір зерна непереможно надив. Ось він – спасенний хліб. Перед очима. Чиста пшениця
(В. Барка)
;
– Живеш тут, а надить тебе нетутешнє, краї далекі і як люди далекі живуть
(О. Гончар)
;
Б'ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити
(В. Стус)
;
Ми помаленьку просувалися вперед: дорога надила нас солодким запахом соломи
(Валерій Шевчук)
;
// 
кого, що, також з інфін.
Заманювати кого-, що-небудь кудись
.
Степанові соняхи схиляли свої золоті голови до Дем'янової тичкової квасолі, що п'ялася попід лісою по тонких тичках і .. надила Степанові соняхи лицятися до неї
(О. Кониський)
;
Ганяється
[Лукаш]
то за одним
[вогником],
то за другим, вони непомітно надять його до драговини
(Леся Українка)
;
Життя надить поета
[В. Еллана-Блакитного],
покинувши своє особисте, влитися розпеченим шуканням в ціле море руху-колективу
(М. Зеров)
;
// 
безос.
Віктор уже не думав, що будь-коли повернеться до університету, проте його так і надило продовжувати свої київські студії “Вертера”
(Олекса Ізарський)
.
2
.
кого.
Ловити рибу, приманюючи на що-небудь
.
Не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
(П. Гулак-Артемовський)
;
Пробивши луночку між льодових полявин, На блешню надимо було ми окунів
(М. Рильський)
;
– На Дніпрі, не як інші рибалки, вдень, але ж нічмо
[уночі]
“на світло” рибу надить
[батько Олодарчин]!
Люди кажуть: “З русалками знається!”
(Н. Королева)
.
(1)
 
На́дити зір (о́чі)
приваблювати погляд
.
Цвіла у серці квітка, й надив очі знайомий погляд
(М. Коцюбинський)
;
На подвір'ї можна було знайти чимало затишних куточків, .. надили очі квітники: які тільки квіти не буяли на тих грядках, у які химерії не спліталися
(Ю. Мушкетик)
.