НАДИРА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., НАДЕ́РТИ, НАДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. наде́р, де́рла, ло і надра́в, дра́ла, ло; док.
1
. що, чого і без дод.
Відриваючи, відокремлюючи невеликими частинами, збирати що-небудь у якійсь кількості
. Дискові лущильники під час обробітку пересушеного, твердого, монолітного ґрунту надирають пил, руйнуючи структуру ґрунту
(з навч. літ.)
;У лісі Олекса наказав розкласти великі вогнища і послав легенів надрати смоли
(з казки)
;Хома послав Луку в свій ліс надрати лика: А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька
(Л. Боровиковський)
;– Ще не заклеєний
[конверт].
А чим би його... – Як чим? А ґлеєм! Там на 'дній [на одній]
вишні, як кулаки, понагонило. Ось я побіжу надеру...(І. Вирган)
;Треба було збігати в ліс, – нарвати ягід бузини, надерти дубової кори, а потім зварити їх з іржею, щоб назавтра було те чорнило, яким писали тоді
(М. Стельмах)
;//
кого, чого.
Руйнуючи гнізда, забирати яйця, пташенят
.Незабаром Грицько вернувся з повною пазухою горобенят. – А я, діду, ось скільки горобенят надрав!
(Панас Мирний)
;Так я надрав там
[на дзвіниці]
яєць, ґав'ячих і горобиних, повну пазуху(І. Микитенко)
;У мене .. гостро боліло праве плече. “От і надрали яєць”, – перше, про що подумав я, й лишився задоволеним, хоч не знав ще, чим моє падіння закінчиться
(І. Кирій)
;Не сам ти в полі, за тобою тягнеться ще аж шість плугів .. Побіжать до болота, надеруть яєць крячиних і напечуть у жару. Всі ж бо хлопці молоді, нежонаті
(Ю. Мушкетик)
.2
. що з чого.
Подрібнювати очищене від лушпиння зерно на крупу
. Довелося робити жорна, щоб надерти з неї
[кукурудзи]
якоїсь крупи(В. Логвиненко)
.3
. тільки док., з кого, перен., розм.
Беручи з кого-небудь більше, ніж належить, назбирати яку-небудь кількість чогось
. – Якби сюди горілки .. – Де б же ти взяв? – питає Пацюк. – Голова б приніс... він з людей надрав
(Панас Мирний)
;Все в житті розсідається на свої місця – або з часом, або від самого початку, але нам потрібно трохи надерти із себе нервових волокон, перш ніж це зрозуміти
(І. Карпа)
.4
. кого, що, розм.
Тручи, розчісуючи що-небудь, завдавати болю; натирати (у 3 знач.)
. Коли вона розплутала голову – буйна гриваста темно-руса хвиля впала їй на очі, заслонивши хату. Майї стало шкода своїх кіс, шкода, що надерла себе. Вона стала легко, легесенько пускати гребінець згори додолу
(Б. Харчук)
.Де́рти (надира́ти) го́рло (горля́нку)
див.
де́рти
.◇
Де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ка (ли́ко)
див.
де́рти
;(1)
Надира́ти / наде́рти (надра́ти) чу́ба (чуби́)
– карати кого-небудь, тягаючи, сильно смикаючи за чуба
.А для Зайця річ нелюба. Що надрав учитель чуба? Ніби нас не драли всіх?
(І. Франко)
;Побиті
[донські]
козаки почали підводитися, збираючись продовжити бійку. – Що, соколики, надер вам оселедець чуби! – зареготав урядник(Д. Білий)
.