СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАДИМА́ТИСЯ
НАДУВА́ТИСЯ
, НАДИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАДУ́ТИСЯ, надму́ся, надме́шся і наду́юся, наду́єшся, док.
1
.
Наповнюючись повітрям, газом і т. ін., збільшуватися величиною, розміром; роздуватися
.
Піхтір хапає себе за носа; щоки його надуваються, як пузирі, червоніють
(С. Васильченко)
;
Жаба ще більше надувається, важко піднімає своє животате тіло на каракатих ніжках і повзе на долоню
(К. Гриб)
;
Він встиг .. скористатися інструкцією стюардеси: пірнувши в потужну хвилю, смикнув стрічку, яка включала рятівний пристрій. Човник, що блискавично надувся, виніс його на поверхню
(О. Бердник)
;
// 
Розпрямлятися, натягуватися від вітру, від заповнення повітрям
.
Кидалась
[молодиця] в
танець так прудко, що синій плащ її надувався й лопотів на вітрі
(М. Коцюбинський)
;
Слабкі подуви ледве помітного вітерця .. змінилися наполегливими стривоженими поривами, .. і полотнища палаток надувалися й напружено тремтіли
(В. Владко)
;
Тугий вітер б'є в груди, розхристана сорочка Гната, мов парашут, надимається йому за плечима
(Я. Гримайло)
;
Вітрило надулось, хвиля загомоніла, і човен помчав прудко, мов чайка морська
(Леся Українка)
;
// 
Набираючи в рот повітря і стискуючи губи, роздувати щоки
.
Позуючи, повнощокий булькатий Хома надимався ще більше, “аби бути страшнішим”
(О. Гончар)
;
Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами .. й веселим оком підморгує танцюрам
(С. Васильченко)
.
2
.
Напружуючись, збільшувати об'єм, розмір
.
Заруба й досі уявляв свого прадіда великим і сильним, що стоїть біля палаючого горна, .. рукава закачав по лікті, сині жили надимаються
(В. Кучер)
;
А в пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів
(В. Сосюра)
;
Весла зігнулись в дугу, м'язи на руках у Гриші надулися, мов волейбольні м'ячі, човен стрибнув метрів на п'ять вперед і зупинився
(П. Загребельний)
;
// 
Збільшувати об'єм, розмір від переповнення чим-небудь
.
Процесія обростала випадковими перехожими, пучнявіла і надувалася, як снігова куля
(Ю. Винничук)
;
Павло глянув на сумку й спитав: – Від чого вона у тебе так надулася?..
(М. Томчаній)
;
// 
Підніматися, наповнюватися водою
.
Заклекотала хвиля в Псьолі
[Пслі],
Клубками піна надулась
(Л. Боровиковський)
;
Не сьогодні-завтра зашумлять, загуторять мутноокі струмки в ярах, і Дніпро посиніє, надметься
(О. Донченко)
.
3
.
перен., розм.
Набирати гордовитого, поважного вигляду
.
Ясь надимався, взявшись у бік рукою, супив брови, морщив своє молоде лице
(І. Нечуй-Левицький)
;
Ми почали ходити за Миколою, а він, надуваючись від пихи, вдавав із себе страшенно заклопотаного та неприступного
(А. Дімаров)
;
На воротях, пихато надувшись, стояли два поліцаї
(Ю. Збанацький)
.
4
.
тільки док., перен., розм.
Насупитися, виявляючи незадоволення ким-, чим-небудь або сердячися, ображаючися на когось, щось.
Нюся роздратовано знизала плечима і, надувшись, сіла перед дзеркалом кінчати свій туалет
(А. Головко)
;
– Давайте поміркуємо, що будемо робити в Корсуні... – Як то що? – надувся Спихальський, який не терпів, коли нe погоджувалися з його думкою
(В. Малик)
;
Віра схопилася з крісла і, ображено надувшись, відійшла до вікна
(М. Руденко)
.
5
.
перен.
Дуже напружуватися, докладати великих зусиль, роблячи, виконуючи що-небудь
.
Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається
(прислів'я)
;
Славний промовець надувався від напруги, наче пухир, пучнявів, ріс, немов на дріжджах, мов би щось підносило з крісла його самого та його голос
(Б.-І. Антонич)
;
Хаєцький, надимаючись, відвалював лантухи з піском, пробивався до дверей
(О. Гончар)
.
6
.
тільки недок.
Пас. до надува́ти 1
.
Повітряна кулька надувається газом, як правило, повітрям або гелієм
(із журн.)
;
Мацеста Єлізарівна виглянула з вікна, з якого видувалася напнута сліпучо-біла фіранка, схожа на вітрило яхти, що постійно надувалося невідомими для Сідалковського пасатами
(О. Чорногуз)
.