НАДЗИРА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., кого, що, за ким – чим, над ким – чим і без дод., заст.
Уважно стежити за ким-, чим-небудь, пильнувати кого-, що-небудь; наглядати
. Гамза вірно служить своєму дворянству: як орел той надзира над своїм гніздом, так Гамза над повітовим дворянством
(Панас Мирний)
;Восени мав Ван-Гехт приїхати в Галичину до Дрогобича, щоб надзирати за будовою фабрики
(І. Франко)
;Дехто з молоді, користаючись з того, що око старших не надзирає за їх роботою, полягали собі на сонці або бігали, ганяючися один за одним
(Г. Хоткевич)
;Робітників, коли надзирав
[старий Петро]
їх у полі або коло стодоли, держав, мов кліщами, при роботі, та проте був він добрий і щирий, а серцем м'який(О. Кобилянська)
;Побігла мама... А білоголове – вже семилітнє дівча .. з двору надзирає
(Остап Вишня)
.