СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДЗИЖЧА́ТИ
, чи́ть, док.
1
.
Продзижчати, прогудіти певний час
.
Стільки зробив, як комар надзижчав
(прислів'я)
.
2
.
що і без прям. дод., перен., розм.
Наговорити багато чого-небудь (перев. недоброзичливого, неприємного) про когось або щось; нашептати (у 2 знач.)
.
Імператор Австрії мав непостійний характер. Хтось щось надзижчав йому у вуха, і він змінив милість на гнів: обіцяних на університет коштів казна не виділила
(із журн.)
.