СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НА́ДЗЕЛЕНЬ
, присл.
Не зовсім дозрілим, достиглим
.
Жали жито ще надзелень
(Сл. Б. Грінченка)
;
Вона
[хата]
була .. товсто обставлена очеретом, скошеним улітку надзелень і так висушеним
(І. Багряний)
;
День крутивсь і терпко пах, неначе ще надзелень розтовчений горіх. Отак дитинство в жилах трепетало
(В. Стус)
;
(Яблуко зірвавши над собою, ще надзелень, із хрускотом гризнув
[перший монах]). [
Перший монах
:]
Ух, кисле!
(Л. Костенко)
;
* Образно.
Чи ж не втрачала весь час на своєму скорботному шляху й українська література свої таланти, скошені ворожими руками ще надзелень або перетерті між жорнами реакцій і революцій?
(Б. Антоненко-Давидович)
.