СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАДЕ́РЖАТИ
див.
наде́ржувати
.
НАДЕ́РЖУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що притри́мувати.
Ладко згріб кількох парубчаків у обійми, стулив докупи й притис до стіни. Притис – і надержує
(Григір Тютюнник)
;
– Грошей у дядька обмаль, якраз оце перед урожаєм – де ти тих грошей набереш... – Нема “сурйозного”
[серйозного]
купця. Надержує на осінь... На зиму спродуватимуться – тоді дешевше й гарбатиме...
(Остап Вишня)
;
По якомусь часі вони вже йшли нога в ногу. Навіть Михайло ледь-ледь надержував ходу
(Ю. Мушкетик)
;
– Тпрру-у! – чуєте ви голос Якимів, що відразу надержав гнідка
(Панас Мирний)
.