СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДДА́ТОК
, тка, ч., розм.
1
.
рідко.
Те саме, що дода́ток 1
.
Зала гула. Якраз скінчив свій виступ худорлявий баритон у фраку, і він кланявся, відповідаючи усміхами на домагання наддатків
(О. Лисяк)
.
2
.
Те саме, що на́дба́вка.
Виплатила
[жінка]
будівничому всю плату ще й з наддатком
(І. Франко)
.
○
(1)
 
У надда́ток,
у знач. присл.
–
додатково, зверх того, понад те
.
Зозуля
[відповідає]: –
Замісто горобця я з'їм жуків десяток Да гусені, черви десятків три в наддаток
(Є. Гребінка)
.