СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАДГРО́БОК
, бка, ч.
Пам'ятник, камінь, плита і т. ін., установлені на могилі
.
Всі запорожці, як один, пішли за своїм отаманом і, поскидавши шапки, обступили могилу з надгробком тісним колом
(А. Кащенко)
;
Чернігівські земляки, вкупі з сином поета
[Глібова],
становлять над його могилою невеличкий монумент – надгробок
(М. Коцюбинський)
;
Ліворуч, зразу від курної дороги, по високому узгір'ю розсипались кам'яні надгробки тюркського цвинтаря
(О. Донченко)
;
На кладовищі снігу було багато й одноразово обмаль .. Місцями проглядала глина, поміж надгробками позмерзалися камінці
(Олекса Ізарський)
;
* Образно.
Він здібний був сприймати лише непохитні істини, величні, громіздкі, важкі, вилляті з чавуну, висічені з граніту, істини-пам'ятники, істини-монументи, надгробки над істиною
(В. Домонтович)
.