СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАДГРО́БНИЙ
, а, е.
1
.
Який міститься на могилі; признач. для могили
.
– Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла
[Кинецька]
класти
(І. Франко)
;
Надгробні кам'яні плити блищали золотом висічених імен загиблих
(Іван Ле)
;
[
Старий
:]
Оце умреш, ніхто й не спом'яне. В надгробний камінь не вкарбують дати
(Л. Костенко)
;
Слава впала на бідного хлопця зненацька, як надгробна плита, зачавивши в нім людину і залишивши одне тільки ім'я, нашкрябане на скрижалях історії вітчизняного кіномистецтва...
(Г. Тарасюк)
;
– Так от, сестро моя, радійте, – промовив священик, холодний, як надгробна статуя, – саме її смерть ви сьогодні побачите
(П. Тернюк, пер. з тв. В. Гюго)
;
* Образно.
Дзвіниці, блискучі бані прагнули до неба .. і завмирали на віки, ніби надгробні пам'ятники забобонам і померлим сподіванням
(О. Бердник)
.
2
.
Зробл. на могильній плиті, на пам'ятнику
.
[
Леонт
:]
Веди мене, прошу, до королеви й до сина. Ми покладемо обох В одну могилу, і надгробний напис На вічний сором мій усім розкаже Про смерті їхньої причину
(В. Коптілов, пер. з тв. В. Шекспіра)
;
Оскільки архімандрит Захарій Копистенський помер 1626 р. великої середи, квітня 5, як сказано в надгробному напису, то, ймовірно, у тому ж році обраний і висвячений в архімандрита Петро Могила
(із журн.)
.
3
.
Який відбувається, здійснюється і т. ін. біля могили
.
Наприкінці першої половини V ст. до н. е. полемарх здійснював жертвоприношення на честь богів війни Артеміди й Еніалія, влаштовував похорони загиблих воїнів і на їхню честь – надгробні змагання
(з наук. літ.)
;
// 
Стос. до уболівань за померлим над труною, могилою.
[
Поет
:]
Тепер виходить щось зовсім сумне І жалібне, неначе плач надгробний
(В. Самійленко)
;
Ніч ревла й стогнала. Неначе сама Геката Триформіс зчинила лемент надгробний над прадавніми Титанами...
(Н. Королева)
;
– Влада маленькою їздила до бабусі, до батькової матері на похорон, і там чула надгробне голосіння, яке їй на ввесь вік запам'яталося...
(О. Забужко)
.