СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАДГНИ́ЛИЙ
, а, е.
Який надгнив
.
Всякої бесіди було багато, але вона розліталася в найріжніші сторони, як надгнилі дерева в старім лісі
(В. Стефаник)
;
Спіткнулася
[Ольга]
об щось тверде – підняла: торішня кислиця, що під листям перезимувала, кисла і терпка, трохи надгнила
(Я. Качура)
;
– От ви підкинули мені надгнилого помідора і думали, що я не помічу
(Ю. Винничук)
;
Пізнавши ту недугу, маестро заявив пацієнтовим родичам, що треба вийняти з ноги надгнилу кістку, тоді хворий міг би одужати
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.