СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДВІ́Р'Я
, я, с.
Обгороджена ділянка землі біля будинку; подвір'я (у 1 знач.)
.
А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю
(Т. Шевченко)
;
Вантажні машини та підводи одна по одній вирушають з надвір'я
(Ю. Смолич)
;
Щасливий Котько! Ні тобі уроків, ні вчительки, ні школи! Знай, гасає собі по надвір'ї
(А. Дімаров)
;
* У порівн.
– Мені чудно й навіть сумно буде жити в багатих .. світлицях .. Здається, що я оце не в хаті, а десь надворі... Хожу
[ходжу]
по тих покоях, неначе по надвір'ю. Де ж пак, од кутка до кутка сливень цілі гони!
(І. Нечуй-Левицький)
.