СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАДВІ́РНИЙ
, а, е.
1
.
Розміщений у межах двору, подвір'я, садиби
.
На подвір'ї стояли рядами надвірні хати для челяді
(І. Нечуй-Левицький)
;
Данило підхопив Тосю за стан і скочив на горбок надвірного погреба
(Ю. Смолич)
;
Раптом все горище залило сонячне світло: то відкрився хід з надвірної драбини
(К. Гриб)
;
// 
у знач. ім. надві́рні,
них,
мн.
Ті, хто перебуває у дворі (про людей).
Народ більше і більше заколихався: ті, що стояли в церкві, посунулися надвір прохолодитися, надвірні, дивлячись на червоні обличчя вихожих
[тих, хто виходив],
не поспішали на їх місце
(Панас Мирний)
;
[
Хвилимон і парубки
:]
Добривечір хатнім!
[
Хвилимон
:]
А надвірнім
[надвірним]
прощавайте!
(М. Кропивницький)
.
2
.
Який міститься із зовнішнього боку, виведений назовні
.
Вони довго ходили, обнявшись, по вогких лугових стежках, аж поки надвірний дзвінок з дворища не сповістив, що пообідній відпочинок кінчився
(О. Слісаренко)
;
Надвірний термометр показував 5 градусів вище нуля
(В. Минко)
;
Звечоріло, .. мати ввімкнула надвірну лампочку, щоб падало світло з веранди, щоб краще було видно бесідникам одне одного
(О. Гончар)
;
// 
Який виходить у двір
.
У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом
(Панас Мирний)
;
Нарешті вони ввійшли до великої кімнати з скляною надвірною стіною
(Ю. Смолич)
;
Біля надвірного входу почулася тупотнява, гомін
(А. Хорунжий)
;
Хата у мене торішня.., надвірних робочих кабінети аж три (над морем, в саду і на найвищім балконі)
(А. Шиян)
;
// 
Стос. до дворового господарства, пов'язаний з ним.
Потім наріже
[Олексій]
січки на ввесь день і, як скінчить надвірну роботу, наносить у куховарню води, наскіпає підпалу, тоді вже йде до світлиці
(П. Куліш)
;
– Ось, Ганно, тобі й Парасці на поміч молода наймичка... Поки ти слабуватимеш, вона доглядатиме разом з Івасем надвірне господарство...
(В. Малик)
.
3
.
Який міститься, існує поза межами приміщення
.
Він
[о. Василь]
приніс з собою в душну й сперту атмосферу зачиненої хати .. свіжість літнього дощу, і надвірне повітря трохи очутило Раїсу
(М. Коцюбинський)
;
Він
[Степан]
почував .. якусь переміну .. В грудях йому запалюється новий вогонь, але хисткий, що тремтить від кожного подиху надвірних вітрів
(В. Підмогильний)
;
Клекіт надвірний набирав свого вечірнього апогею
(Іван Ле)
;
Лишаючи двері вскрізь порозчинювані, щоб хатнє й надвірне тепло перейшло одне в одне, баба ступила назад в хату
(В. Медвідь)
.
4
.
іст.
Який службою, перебуванням і т. ін. пов'язаний з двором (див. двір
1
3); придворний (у 2 знач.)
.
– Ми, значить, вільні були козаки, а то надвірні – панські. Ті у пана на всьому його жили й годувалися, й одягалися від його
[нього],
а ми собі на волі
(Панас Мирний)
;
Серед плацу, на баскому коні, який загрібав копитом землю, сидів князь Вишневецький, а повз нього проходили частини надвірного війська
(П. Панч)
;
Вибігла надвірна варта Гаміда. Зав'язався рукопашний бій
(В. Малик)
;
Старшим у посольстві був ротмістр надвірної хоругви Дорошенка Іван Мазепа
(Ю. Мушкетик)
;
// 
у знач. ім. надві́рні,
них,
мн.
Ті, хто служить, перебуває і т. ін. при дворі
.
– А от, пам'ятай, що покійну матір твою один пан, що наїздом мій хутір спалив, хотів був до себе узяти... Так вона йому сокирою голову провалила; побоялися приступити до неї надвірні та й спалили з хатою разом
(М. Старицький)
;
– Ті твої реєстрові та надвірні, і гайдуки, і драгуни станули з панами проти нас
(А. Чайковський)
;
Цар і всі його надвірні сумували, побивались
(М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
.