НАДВИСО́КИЙ
, а, е.
1
. Дуже, надзвичайно високий (у 1 знач.).
Нерідко власникам саду важко визначитися – їхнє дерево надвисоке чи нормальне заввишки, що варто врахувати під час осіннього обрізування насаджень
(із журн.)
.2
. спец.
Вищий за звичайний ступінь (якості, стану і т. ін.); дуже високий (у 3 знач.).
Нейтронні зірки-пульсари оточені густим щитом розпеченої плазми, яка сприяє виникненню й випроміненню на величезні відстані космічних променів надвисоких енергій
(з наук. літ.)
;Проблема міцності й надійності металів особливо гостро постала в наш час надвисоких швидкостей, температур і тисків
(з наук.-попул. літ.)
;Початковим у розвитку Всесвіту був стан надвисокої температури
(з навч. літ.)
;Надвисока яскравість на моніторах персонального використання непотрібна
(з газ.)
.