СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДВИ́СНУТИ
НАДВИСА́ТИ
, а́є, недок., НАДВИ́СНУТИ, не, док., розм.
Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь
.
Сумно, сумно кругом нього
[Івася]
Хмара надвисає, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає
(С. Руданський)
;
Висота скель каньйону в Черкаській області, що надвисають над річкою Гірський Тікич у басейні Південного Бугу, – 30–40 м
(з наук.-попул. літ.)
;
Ой надвисли сині хмари, надвисли, надвисли, Полюбив я дівчиноньку, не сходить ми
[мені]
з мислі
(з народної пісні)
.