СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДВЕЧІ́РОК
, рка, ч., розм.
Те саме, що надвечі́р'я.
Весна пробивалася з землі, линула з неба, пломеніла в барвистих загравах світань і надвечірків...
(Я. Галан)
;
Стояв свіжий осінній надвечірок
(І. Сенченко)
;
Придивляється
[Василь],
як надвечірок барвить блакитні шати у сині: іще один день пройшов
(М. Стельмах)
;
Схудлий і пропахлий димом, але чисто вибритий, виринув
[Петро]
з глибини саду, з осіннього надвечірка
(В. Лис)
.