СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАДВЕЛИ́КИЙ
, а, е.
Дуже, надзвичайно великий (у 1, 3, 4 знач.)
.
Найменшу частку ми завжди можемо розділити ще на дві, а кожну з тих ще на дві і так далі. Точнісінько так само можна збільшити надвелике тіло, а там збільшити збільшене...
(М. Білкун)
;
У добу надвеликих обсягів інформації, що з ранку до ночі пронизують нас своїми невпинними потоками, запам'ятовується щось лише дуже лихе чи дуже гарне
(В. Герасим'юк)
;
Вільна конкуренція спричиняє утворення надвеликих підприємств, концентрацію виробництва й капіталу, монополізацію
(з навч. літ.)
;
Усі небесні тіла, очевидно, мають “родоначальника” – так звану дозоряну речовину з надвеликою густиною
(з наук.-попул. літ.)
;
Тенденція зростання обсягів виробництва газових турбін надвеликої потужності зумовила зміни в структурі світового енергетичного ринку
(із журн.)
.