СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАДВЕЗТИ́
НАДВО́ЗИТИ
, о́жу, о́зиш, недок., НАДВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. надві́з, везла́, ло́; док., що.
Доставляти, підвозити до якого-небудь місця
.
Жолкєвський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч
(З. Тулуб)
;
Хвора попросила надвезти з міста богослужбових книг
(Є. Пашковський)
.