СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДБРІ́В'Я
, я, с.
Частина лоба над бровами
.
Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів'ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну
(Н. Рибак)
;
Примружить старий очі від сонця, поставить долоню біля надбрів'я і, позираючи на сині Карпати, тихо веде далі: – Радується моє серце, коли я читаю листи від своїх синів
(В. Кучер)
;
Промовив третій, хмурячи надбрів'я, Та всі слова на панське безголів'я
(А. Малишко)
;
Козуб масажував собі надбрів'я. – Майже не спав цієї ночі. Не повірите – зачитався
(О. Тесленко)
.