СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДБЕРЕ́ЖНИЙ
, а, е.
Прикм. до надбере́жжя; який росте, розташований і т. ін. на березі, біля берега або понад берегом
.
Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву
(М. Коцюбинський)
;
Він
[хлопець]
не пішов на міст, а пішов бережиною, по вузенькій стежечці, що крутилася поміж надбережними лозами
(А. Кримський)
;
Велика ріка темніла внизу перед ними, позначена вздовж надбережними ліхтарями й вогнями Труханова острова
(В. Підмогильний)
;
Трохи постояв
[Лужинський],
пригадуючи план надбережних вулиць
(Іван Ле)
;
В надбережних гаях виспівували безтурботні птахи
(О. Бердник)
.