СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НА́ДБАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до надба́ти.
Кожний думав зараз про себе, як би то заховати перед ворогами надбане добро
(О. Маковей)
;
Люди падали коло житниць, .. так і не збагнувши дивної речі: як же так, що он там, за товстими дерев'яними стінами житниць, лежить хліб, надбаний ними, а вони вмирають з голоду
(П. Загребельний)
;
На тлі тайги, у нетрях стихійної могутності природи і багатого добробуту, працею надбаного, Багряний розкриває мужні, витривалі й мудрі характери української людини
(О. Шугай)
;
Це не значить, що вона
[культура]
одкидає все надбане за часи панування інших класів
(В. Еллан-Блакитний)
;
Юнацтво розворушилося, загомоніло. Незабаром кожен понесе надбані знання, щоб віддати їх улюбленій справі – хто до чого навчився
(І. Пільгук)
;
// 
на́дбано, безос. пред.
Надбано
[у Дениса],
хвалити Бога, і на дочок, і на синів: є в чому походити, є що з'їсти й спити
(Б. Грінченко)
;
Осінь всім багата, Досить є на дворі, Не пустує хата, Надбано в коморі
(П. Грабовський)
;
Як її тільки терпить отой Оприщенко, Клавдія Іванівна на його місці давно б розвелася з цією ропухою; але ж спробуй розділитися, коли стільки всього вже надбано
(В. Шкляр)
;
// 
у знач. ім. на́дбане,
ного,
с.
Те, що придбав, нажив хто-небудь (гроші, матеріальні цінності і т. ін.).
Тлінне тіло.., мов мураха, стягує докупи по дрібці збіжжя, множачи майно, і надбане щодня рахує тупо, хоч дні його зраховані давно
(П. Мовчан)
;
Щоб рухатися вперед, потрібно звільнити себе від минулого, щоб прийшло щось нове, треба залишити надбане раніше
(з наук.-попул. літ.)
.