СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДБА́ВИТИ
НАДБАВЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, недок., НАДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. надба́влять; док., що і без прям. дод.
Збільшувати ціну, суму, плату і т. ін
.
Я поступово надбавляв, а вони знижували, аж поки різниця склала півтисячі карбованців
(Ю. Збанацький)
;
– Ти не думай, Христе, що ми тобою робитимемо за стару плату: ми тобі плати надбавимо
(Панас Мирний)
;
– Куди?.. На Жилянську... – .. Було б од вокзалу повернути праворуч. – Так треба, друже, – м'яко сказав Фроленко. – Я заплачу і надбавлю
(Ю. Хорунжий)
;
Генерал Батіс дав Себастьяну аудієнцію .. Після цієї зустрічі Себастьянові надбавили жалування й пообіцяли згодом перевести в одну із центральних округ
(Ю. Бедзик)
;
// 
розм.
Узагалі додавати що-небудь понад звичайний рівень, норму.
Раз по раз насінину за насіниною .. трощила
[Мар'я]
своїми дрібними зубами. Уже чимала купа лушпайок лежала перед нею на столі, а вона одно знає – надбавляє ще
(Панас Мирний)
;
– Дитбудинок запросив Ванюшу погостювати. Так ось і я прошу вас, товаришу військовий начальник, надбавте йому якийсь деньок, аби він зміг побути і в нашій сім'ї
(В. Логвиненко)
.